Різдвяна вистава для дітей школи-інтернату м. Стара Басань

Різдво – це, мабуть, одне з самих радісних і самих найочікуваних свят. А особливо для дітей. Адже в це свято їм приділяється найбільше уваги. І звичайно ж кожен у цей час чекає на подарунок.

Звісно,  команда ММК не хотіла залишити своїх підопічних без привітання і подарунків. І дуже хотілось, щоб наше привітання запам’яталось і було цікавим, а  подарунки були для них приємними і принесли для цих діток радість.  Та ми розуміли, що це зробити не так просто, адже це не маленька сума по фінансах, адже дітей в школі-інтернаті 75, та й сама поїздка буде затратною, бо потрібно їхати великою командою за межі Києва (близько 100 км.). Тому за всі ці нужди почали молитися задовго до Різдва. Просили допомоги у друзів та партнерів за кордоном, розповідали про майбутню поїздку в Україні і просили молитися братів і сестер по вірі.

Відповіддю на наші молитви та великим благословенням для нас було те, що дітки церкви Northland  в Америці зібрали кошти саме для дітей школи-інтернат в Старій Басані. Це  була велика радість, тому що тепер ми знали, що поїздка з Різдвяною виставою і подарунками можлива! Також кілька подарунків купили наші друзі в Україні, до них долучились і вдови загиблих воїнів АТО. Коли мали певну суму грошей приступили до закупки і пакування подарунків та підготовки Різдвяної вистави. Багато людей залучилось до цього процесу, молилися за цю поїздку і її підготовку та на волонтерських засадах допомагали в приготуванні до неї. Насправді, цей процес виснажливий, але приємний, коли розумієш, що це принесе радість дітям.

Нажаль, на саме Різдво ми не могли поїхати з цією виставою, бо в дітей були канікули і частина з них роз’їхалась з інтернату.

І ось настав день самої поїздки. Зібравшись чималою (13 чоловік) командою, до якої залучились дві вдови АТО, зпакувавши подарунки, підготувавши ляльковий театр, відправились в Старобасанську школу-інтернат. Дітлахи нас зустріли з радістю. Малеча лізе обійматися, хтось вже питає, чи заберемо ми його в літній табір, хтось запитує, чим можна нам допомогти… Для них це радісна подія і їм хочеться бути ближче до гостей, які їх відвідали!

Коли була готова сцена, апаратура, і ми самі – дітлахи занеслись в зал і приготувались дивитися та слухати.  Ми разом з командою погралися з ними, поспівали і, звісно ж пригадали про Різдво і його значення для кожного з нас. Діти знали багато відповідей, і це мене порадувало. Потім показали виставу. Вчителі мені сказали, що діти з захопленням спостерігали за персонажами вистави. Зараз в ці дитячі сердечка сіється зернятко за зернятком. Але скільки ще потрібно трудитися, щоб ці зернятка проросли і дали гарний плід в їх житті.

Та яке ж свято без подарунків! В кінці нашого спілкування кожна дитина отримала дуже гарний подарунок. І це стало можливим завдяки кожному люблячому сердеку, яке не залишилося байдужим до цих діток і було відкритим, щоб послужити їм.

Після відповідальної і напруженої поїздки вся команда заїхала на смачненький обід, який був приготований з любов’ю сестрою Валентиною в Старій Басані. І щасливі повернулися до Києва.

До сліз торкнулись ці тяжкі дитячі долі наших вдів. Вони дуже раділи з того, що могли послужити цим діткам. По можливості, хочуть служити їм і в майбутньому.

Знову згадую слова Еклезіаста 11:1

«Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знову знайдеш його».

Я знаю, що Бог вірний Своєму слову. І я впевнена, що кожному, хто пожертвував свій час, свої кошти і своє серце, Господь обов’язково поверне з винагородою!