Літній християнський табір 2025

Коли вас колись попросять пояснити значення слова “унікальний”, просто розкажіть про молодіжне служіння церкви Святого Павла. Це буде найкращим прикладом того, як виглядає справжня унікальність.

Завдяки ініціативі лідерів цього служіння — Вікторії Р. та пастора Руслана М., у співпраці з Музичною місією Київ (ММК), було організовано надзвичайний літній табір, участь у якому взяли всі, хто є частиною спільноти молодіжного служіння.

Без перебільшення — це був один із найособливіших таборів, які тільки можна було уявити. За своєю атмосферою він більше нагадував велику родину чисельністю близько сорока осіб. Тут разом відпочивали молодь, підлітки, старші учасники, мами дітей з особливими потребами, а також сама молодь з інвалідністю — як ті, що потребують підтримки, так і ті, хто цілком самостійно приїхав до табору.

Ніхто не поділявся на окремі групи чи команди. Усі брали участь разом — в іграх, командних челенджах, богослужіннях, вечірніх посиденьках біля вогнища. Це створювало неймовірне відчуття єдності.

Програма табору, ретельно спланована Іриною Д., була побудована так, щоб кожен зміг краще пізнати інших, здружитися, відкритися або навіть знайти нових друзів. Серед активностей — гра «Інтуїція», у якій за фактами про людину потрібно було здогадатися, хто це, гра в «Таємного друга», а також спеціальна поштова служба, що кожного вечора доставляла листи з підбадьоренням — як від «таємних» друзів, так і просто від тих, хто прагнув комусь залишити особливе послання.

Особливо тішило, що мами дітей з особливими потребами, які були частиною молодіжної спільноти, також чудово проводили час. Хтось просто насолоджувався спокоєм, спілкуванням, можливістю скупатися в річці чи трохи підзагоріти. Інші ж — активно брали участь в іграх, конкурсах та командних змаганнях. Було по-справжньому радісно спостерігати, як у цьому таборі ніхто не зважав на вік, фізичні чи соціальні особливості. Усі просто були разом і щиро насолоджувалися цим часом.

Навіть попри те, що країна перебуває у стані війни, це не завадило учасникам повноцінно відчути радість і тепло спільноти. Так, були моменти тривоги — вночі діти лаякалися гучних вибухів, під час масованої атаки деяким довелося провести ніч в укритті. На «Шоу талантів» дехто з молоді ділилися навичками тактичної медицини яким вони навчилися на спеціальних курсах: як правильно накласти турнікет чи зупинити кровотечу при пораненні. Це так реальність, у якій доводиться усім тут жити.

І все ж, попри виклики, цей табір став справжнім святом Божої любові та прийняття. Це був час, коли кожен міг відчути, що його люблять і приймають саме таким, яким він є. Тут святкували різноманітність, єдність і радість, яку тільки Бог може подарувати. Його натхнення було в кожному обіймі, у кожному слові підтримки, в кожній спільній пісні, іргі чи танці.

Від імені всіх учасників лунали щирі слова подяки всім, хто долучився до організації табору — фізично, духовно або фінансово. І хоча попереду знову повсякденність із її труднощами, цей тиждень залишиться з кожним як теплий спогад, як джерело сили і надії.