Про оздоровлення дітей зі Старобасанської школи-інтернату в християнському таборі «Джерело Надії»

Дітей, які навчаються в Старобасанській школі-інтернат, немає кому привести до Христа. Адже ні їх батьки, ні персонал інтернату самі не знайомі з Ісусом.

Саме тому однією з цілей служіння ММК в цьому інтернаті є познайомити дітей з Ісусом Христом та привести їх до Господа, щоб вони отримали благословення.

Євангелія від Луки 19:13-14

«Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм дорікали.

Ісус же сказав: «Пустіть діток і не бороніть їм приходити до Мене, – бо Царство Небесне належить таким»

Однією з таких можливостей є християнські табори. Адже діти з інтернатів не дуже довіряють словам. Їх вже багато разів обманювали. Тому вони придивляються, чи відповідають твої дії словам, які ти говориш, чи відповідає твоє життя тому, про що ти розповідаєш. В таборі є чудова можливість познайомитися з цими дітьми ближче.

Нажаль, не всі діти можуть бути саме в християнському таборі. Є державні табори, куди відправляють частину дітей. Є діти, які не можуть дочекатися зустрічі з батьками (хоча батьки не дуже їх чекають). Є діти, яких нема куди дівати на літніх канікулах. Через те, керівництво інтернату шукає можливості їх прилаштувати. Тому нас просили взяти дітей на два заїзди, щоб вони довший час були «прилаштовані». А є діти, які із задоволенням їдуть в християнський табір.

Цього року ММК оздоровлювала дітей зі Старобасанської школи-інтернат на двох змінах в християнському таборі «Джерело надії». На першій зміні відпочивало 16 дітей, а на другій 10 дітей.

Чудова програма як першого, так і другого заїзду. Програма першого заїзду – «Найвеличніша подорож». Через неї діти подорожували сторінками Біблії.

Програма другого заїзду – «Королівство мудрих». Діти набиралися мудрості зі своїми мудрецями-наставниками через притчі, які розповідав Христос.

В таборі дітей розділяли на групи по віковій категорії по 6-7 дітей плюс лідер-наставник, який перебуває з групою 24 години на добу.

Також весь табір розділяли на дві великі спортивні команди, які на протязі всього заїзду змагалися між собою в спортивних іграх. Це об’єднує дітей, вчить їх взаємодопомозі та підтримці.

Кожен ранок починався для працівників з прославлення Бога, слова Божого та загальної молитви. Для дітей він починався з зарядки, а потім невеличка лінійка , де ми всі разом молилися, прославляли Бога і розповідали Біблійний вірш, вивчений на попередньому уроці.

– Після цього – сніданок.

–  Потім сценка дня (по темі Біблійного уроку, щоб урок легше було запам’ятати дітям).

– Біблійний урок.

– Похід на пляж. На пляжі діти не лише купалися, а й грали в різні спортивні ігри, проводилися змагання та естафети.

– Після пляжу – обід, а потім тиха година.

– Після відпочинку, з новими силами на гуртки (це різні спортивні гуртки – футбол, волейбол, баскетбол, піонербол, флорбол, тетербол, настільний теніс і батут, різноманітні настільні ігри, фехтування, стрільба з лука); театральні гуртки – театр акторів та ляльковий театр, гурток рукоділля, музичний гурток, англійська мова та ін.

– Після гуртків діти отримували полуденок і відправлялися знову на пляж, або в них була загально ітабірна гра (через день).

– Після вечері ми мали цікаву вечірню програму. Вона називається «Зустріч з прекрасним». На цій програмі ми разом співали, прославляючи Бога, ближче знайомилися, показували свої таланти, показували сценки, влаштовували конкурси і робили підсумок дня. Кожен день як розпочинався, так і закінчувався молитвою…

– По закінченні вечірньої програми діти мали снек, і розходилися по кімнатах.

В кімнаті вони мали чудове спілкування між собою і з їх лідером, на якому обговорювали день, який закінчувався, роблячи підсумок. Обговорювали свою поведінку, чого навчилися, де помилялися і що потрібно виправити. Обговорювали, чого навчає нас Біблія. А також виставляли собі бали.

(Бали діти отримують з першого дня заїзду в табір. Кожна дитина зранку, по благодаті, отримує 10 балів, але за погану поведінку, погані слова, непослух, вона може втратити бали. Це також обговорюється на вечірньому спілкуванні.

В останній день заїзду діти йдуть в магазин, де за свої бали, які назбирали протягом заїзду, вони можуть купити собі на згадку якісь речі, сувеніри, подарунки…)

Також для дітей, як на першій так і на другій зміні, влаштовували походи, екскурсії, вечерю на траві, велике вогнище на пляжі, банкет та прощальний вечір… Все те, що так люблять діти, і те, що залишається в їх пам’яті.

Але, найголовніше для цих дітей – відчувати, що вони потрібні! Що їх можуть любити такими, які вони є. Для них така важлива ця атмосфера сім’ї, атмосфера любові!

Коли табір проходив, були моменти, коли відчувала таку втому і так хотілось відпочити… Але коли він підійшов до завершення – був такий смуток, що доводиться розлучатися… Та в прощальній пісні від працівників ми співали такі слова «…но разлука эта – для того лишь, чтобы снова встретиться потом…»

Деякі діти не хотіли повертатися додому, плакали… Але потрібно було розлучатися… Заспокоювало те, що з вересня ми з ними зустрінемося знову.

Хочу подякувати кожному, в чиєму серці ці діти! Кожному, хто жертвує для цих дітей, кожному, хто молиться за них!!! Моліться за них і надалі! Вони так потребують цього! Моліться і за нас, щоб ми мали мудрість від Господа як правильно спілкуватися з ними, як правильно доносити до них слово Боже і любов Господа.

Хай Господь кожного рясно благословить!!!